4.1. Вступ

Міжнародні та регіональні органи захисту прав людини відіграють важливу роль при реалізації людиною своїх прав. Такі ме��анізми запроваджені задля того, щоб зобов’язати держави виконувати положення договорів і конвенцій про права людини, ратифікованих у їхніх країнах. У міжнародній системі прав людини такі документи називають «твердим/жорстким правом», а їхнє тлумачення договірними органами – «м’яке право», що не є обов’язковим до виконання державами. Існує два основні види механізмів контролю за дотриманням міжнародних документів:

• суди, які діють як органи судочинства, ухвалюють рішення, які мають обов’язковий характер для органів держави в традиційному значенні;

• комітети, які розглядають доповіді держав про виконання ними своїх зобов’язань згідно з договорами і конвенціями про права людини, а в деяких випадках – ще й індивідуальні скарги щодо порушення прав людини.