* Детальніше див: Медико-правовий тлумачний словник / За ред. І.Я. Сенюти. — Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2010. – 540 с.

• А
• Б
• В
• Д
• Е
• З
• І
• К
• Л
• М
• Н
• О
• П
• Р
• С
• Т
• У
• Ф
• Ц
• Ч
• Я

Акредитація державна

Офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров’я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров’я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам. (Кабінет Міністрів України, Постанова «Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я» від 15.07.1997 №765, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 р. № 1216).

Акредитована лабораторія

Лабораторія, що акредитована згідно з відповідним законодавством України або міжнародними процедурами акредитації (Верховна Рада України, Закон «Про безпечність і якість харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР).

Амбулаторне відвідування

Відвідування поліклініки чи амбулаторії може мати різну мету: лікувально-діагностичну, консультативну, для диспансерного чи профілактичного огляду, для вирішення медико-соціальних проблем тощо. А.в. може бути первинним чи повторним — з приводу одного і того ж захворювання протягом року. У медичному закладі ведеться спеціальний облік А.в. і його аналіз.

Амністія

Повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили (Верховна Рада України, Закон «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 № 392/96).

Аналіз ризику для здоров’я

Процес отримання інформації, необхідної для запобігання негативних для здоров’я і життя людини наслідків. Включає етапи з оцінки ризику, управління ризиком і розповсюдження інформації про ризик (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження методичних рекомендацій «Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря»» від 13.04.2007 № 184).

Анамнез

Сукупність інформації про здоров’я людини, про розвиток хвороби, умови життя, перенесені захворювання тощо, яка накопичується з метою встановлення діагнозу, прогнозу, лікування, профілактики. Ці відомості отримують шляхом опитування пацієнта, осіб, які його знають, та вивчення відповідної інформації. А. життя містить відомості про здоров’я батьків та інших кровних родичів, особливості фізичного та психічного розвитку в різні вікові періоди, соціальне походження, побутові умови, суспільне становище та соціальну активність людини.

Анонімне консультування та тестування

Консультування та тестування без визначення відомостей щодо ідентифікації особи (паспортні дані: прізвище, ім’я, по батькові; дата народження, місце проживання, роботи або навчання тощо) (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію» від 19.08.2005 № 415).

Аптека

Заклад охорони здоров’я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» від 28.10.2002 № 385).

Атестат акредитації

Документ, який видається органом акредитації та офіційно засвідчує можливість спеціальної лабораторії щодо забезпечення протягом встановленого проміжку часу проведення вірогідних досліджень (вимірювань) (Кабінет Міністрів України, Постанова «Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СПІД» від 18.12.1998 № 202

Безпечність (безпека) лікарського засобу

Характеристика лікарського засобу, яка базується на порівняльній оцінці користі від його застосування та потенційної шкоди, яка може бути завдана пацієнту при застосуванні ним цього лікарського засобу (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення» від 26.08.2005 № 426 (у ред. від 25.09.2008 № 543)).

Біль

Складова частина страждань безнадійно хворого пацієнта, вплив від якої на життя останнього може бути різним — від дискомфорту до відчуття руйнівного  спустошливого ураження (Всесвітня медична асоціація, Положення про стратегію догляду за пацієнтами з тяжким хронічним болем при безнадійних захворюваннях (1990)).

Біоетика

Комплексна наука, покликана досліджувати й розв’язувати морально-етичні, правові, соціально-економічні та філософські проблеми в галузі охорони здоров’я, зокрема, надання медичної допомоги в процесі забезпечення прав суб’єктів медичних правовідносин.

Близькі родичі

Батьки, дружина, чоловік, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки (Верховна Рада України, Кримінально-процесуальний кодекс від 28.12.1960).

Вимоги безпеки для здоров’я і життя людини

Розроблені на основі медичної науки критерії, показники, гранично допустимі межі, санітарно-епідеміологічні нормативи, правила, норми, регламенти тощо (медичні вимоги щодо безпеки для здоров’я і життя людини), розроблення, обґрунтування, контроль і нагляд за якими відноситься виключно до медичної професійної компетенції (Верховна Рада України, Закон «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII).

Виписка з медичної карти

Обов’язковий документ медичної карти стаціонарного чи амбулаторного хворого інформаційного характеру, призначений для обміну відомостями між амбулаторно- поліклінічними та стаціонарними закладами про діагноз, перебіг хвороби, стан хворого при направленні (виписці), проведені досліди і лікування, медичні рекомендації хворому.

Виписний епікриз

Заключна частина карти стаціонарного хворого або історії пологів, стислий висновок лікаря про перебіг хвороби, результати обстеження та лікування, визначення стану хворого на час виписки зі стаціонару, прогноз захворювання, поради щодо подальших лікувально-реабілітаційних заходів (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні» від 29.12.2003 №620).

Висновок експерта

Докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом (Верховна Рада України, Цивільний процесуальний кодекс від 18.03.2004 N 1618-IV).

ВІЛ-статус

Наявність чи відсутність інфікування ВІЛ за результатами лабораторного обстеження (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ – інфекцію» від 19.08.2005 № 415).

ВООЗ

Всесвітня організація охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію» від 19.08.2005 № 415).

Державна реєстрація лікарського засобу

Процедура, яка проводиться відповідно до вимог чинного законодавства з метою надання дозволу для медичного застосування лікарського засобу (Міністерство охорони здоров’я, Наказ «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а та��ож експертизи матеріалів про внесення зміндо реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення» від 26.08.2005 № 426 (у ред. від 25.09.2008 № 543)).

Дефекти надання медичної допомоги

Неналежне здійснення діагностики, лікування хворого, організації медичної допомоги, яке призвело або могло призвести до несприятливого результату медичного втручання.

Дискримінація

Будь-який розподіл, виняток або перевага, яка зводить нанівець або порушує рівне володіння правами (Генеральна асамблея ООН, Принципи захисту осіб з психічними захворюваннями і покращення психіатричної допомоги (1992)).

Диспансери

Лікувально-профілактичні заклади, які надають населенню медичну допомогу з певних груп захворювань та забезпечують диспансеризацію населення. Д. можуть мати у своєму складі стаціонар. Д. з чисельністю лікарів амбулаторного приймання менше 5 створюватись та функціонувати не можуть (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» від 28.10.2002 № 385).

Дитина

1. особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше (Верховна Рада України, Закон «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ);
2. правовий статус дитини  має особа до досягнення нею повноліття (Верховна Рада України, Сімейний кодекс від 10.01.2002 № 2947-III).

Дитина-інвалід

Особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності та викликає необхідність надання їй соціальної допомоги і захисту (Верховна Рада України, Закон «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV).

Діагноз

1. стислий лікарський висновок про сутність захворювання і функціональний стан хворого, виражений в термінах сучасної медичної науки (позначення захворювання за прийнятою класифікацією та визначення індивідуальних особливостей організму хворого) (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності» від 09.04.2008 № 189);
2. медичний висновок про патологічний стан здоров’я, про наявне захворювання (травму) чи про причини смерті, що виражені в термінах, які передбачені прийнятими класифікаціями номенклатури хвороб за Міжнародною класифікацією хвороб одинадцятого перегляду (МКХ-ХІ).

Розпізнання хвороби — складний багаторівневий процес, що включає всебічне обстеження пацієнта, аналіз виявлених відхилень у функціонуванні живого організму й ознак (симптомів) хвороби. Д. формулюється за певними правилами і має чітку структуру.

Добровільне лікування наркоманії

Лікування наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника (Верховна Рада України, Закон «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95).

Доказова медицина

Добросовісне, точне і свідоме використання кращих результатів клінічних досліджень для вибору лікування конкретного хворого (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Уніфікованої методики з розробки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини (частина перша)» від 19.02.2009 №102/18).

Доступність географічна медико-санітарного обслуговування

Справедливий розподіл відповідних послуг всередині тієї чи іншої держави або в кожному населеному пункті (ВООЗ, Європейське регіональне бюро, Політика і стратегія забезпечення справедливості в питаннях охорони здоров’я (1992)).

Доступність медичної допомоги

1. вільний доступ до служб охорони здоров’я незалежно від географічних, економічних, соціальних, культурних, організаційних чи мовних бар’єрів (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Єдиного термінологічного словника (Глосарій) з питань управління якості медичної допомоги» від 20.07.2011 № 427));
2. багатомірне поняття, яке включає баланс багатьох факторів (кадри, фінансування, транспортні засоби, свободу вибору, громадську грамотність населення, якість і розподіл технічних ресурсів) у жорстких практичних межах, які обумовлені ресурсами і можливостями держави.

Д. м. д. забезпечується за таких умов:

• кожному індивіду доступна необхідна йому медична допомога (тобто відсутні обмеження фізичного або тимчасового характеру);
• забезпечена максимальна свобода вибору виконавців, системи надання допомоги і системи оплати, яка задовольняє різні потреби населення;
• інформованість, навчання та освіченість населення з усіх елементів, які стосуються допомоги;
• адекватна участь усіх сторін у розробці та управлінні системами

(Всесвітня медична асоціація, Положення про доступність медичної допомоги (1988)).

Експертиза судово-медична

Вид судової експертизи, що проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об’єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду.
До компетенції судово-медичної експертизи належить:

• експертиза трупів у випадках насильницької смерті;
• експертиза трупів при підозрі застосування насилля або з інших обставин, що обумовлюють необхідність такої експертизи;
• експертиза потерпілих, обвинувачених та інших осіб;
• експертиза речових доказів;
• експертиза за матеріалами кримінальних та цивільних справ

(Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Інструкції про проведення судово-медичної експертизи» від 17.01.1995 №6).

Експертиза судово-наркологічна

Різновид судово-психіатричної експертизи. З’ясовує питання, що стосуються лише алкоголізму і наркоманії.

Експертиза судово-психіатрична

Вид судової експертизи, що призначається органами досудового слідства та суду і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи. Предметом є визначення психічного стану осіб, яким призначено експертизу, у конкретні проміжки часу і відносно певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та суду.
Об’єктами експертизи є:

• підозрювані, стосовно яких в органів дізнання та слідства виникли сумніви щодо їх психічної повноцінності;
• обвинувачені та підсудні, стосовно яких в органах слідства та суду виникли сумніви щодо їх осудності або можливості за психічним станом брати участь у слідчих діях чи судовому засіданні;
• свідки і потерпілі, стосовно яких в органах слідства та суду виникли сумніви щодо їх психічної повноцінності;
• потерпілі, стосовно яких вирішується питання про взаємозв’язок змін у їхньому психічному стані зі скоєними щодо них протиправними діяннями безпорадний стан та заподіяння шкоди здоров’ю);
• позивачі, відповідачі та інші особи, стосовно яких вирішується питання про їхню дієздатність; позивачі, стосовно яких вирішується питання про їх психічний стан у певні проміжки часу, про обґрунтованість установленого раніше психіатричного діагнозу та прийнятих щодо них медичних заходів;
• матеріали кримінальної або цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, ві��повідно якої проводиться експертиза

(Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Порядку проведення судово-психіатричної експертизи» від 08.10.2001 №397).

Експертиза судово-психологічна

Вид судової експертизи, яка здійснюється для вирішення питань, що виникають у судово-слідчій практиці та вимагають застосування спеціальних знань з психології

Заклад охорони здоров’я

Юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми
або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення
медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та про-
фесійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників (Верховна Рада
України, Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992
№ 2801-XII)

Законні представники

Батьки, опікуни, піклувальники особи або представники тих установ і організа-
цій, під опікою чи опікуванням яких вона перебуває (Верховна Рада України,
Кримінально – процесуальний кодекс від 28.12.1960).

Здатність до навчання

Можливість сприймати, засвоювати та накопичувати знання, формувати нави-
ки і уміння (побутові, культурні, професійні та інші) у цілеспрямованому процесі
навчання. Можливість професійного навчання – здатність до оволодіння тео-
ретичними знаннями і практичними навичками та умінням конкретної професії
(Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Інструкції
про встановлення груп інвалідності» від 05.09.2011 № 561).

Здатність до орієнтації

Можливість самостійно орієнтуватися у просторі та часі, мати уяву про на-
вколишні предмети. Основними системами орієнтації є зір та слух (за умови
нормального стану психічної діяльності та мови) (Міністерство охорони здоров’я
України, Наказ «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» від 05.09.2011 №561).

Здатність до пересування

Можливість ефективно пересуватися у своєму оточенні (ходити, бігати, долати
перепони, користуватися особистим та громадським транспортом) (Міністерство
охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Інструкції про встановлен-
ня груп інвалідності» від 05.09.2011 № 561).

Здатність до самообслуговування

Можливість ефективно виконувати соціально-побутові функції і задовольняти
потреби без допомоги інших осіб (Міністерство охорони здоров’я України,
Наказ «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» від
05.09.2011 № 561).

Здатність до спілкування (комунікативна здатність)

Можливість установлювати контакти з іншими людьми та підтримувати сус-
пільні взаємозв’язки (порушення спілкування, пов’язані з розладом психічної
діяльності, тут не розглядаються) (Міністерство охорони здоров’я України,
Наказ «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» від
05.09.2011 № 561).

Здатність до трудової діяльності

Сукупність фізичних та духовних можливостей людини, яка визначається станом
здоров’я, що дозволяє їй займатися різного виду трудовою діяльністю. Профе-
сійна працездатність – здатність людини якісно виконувати роботу, що перед-
бачена конкретною професією, яка дозволяє реалізувати трудову зайнятість
у певній сфері виробництва відповідно до вимог змісту і обсягу виробничого
навантаження, встановленого режиму роботи та умов виробничого середовища
(Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Інструкції
про встановлення груп інвалідності» від 05.09.2011 № 561).

Здатність контролювати свою поведінку

Можливість поводитись відповідно до морально-етичних і правових норм
суспільного середовища (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про
затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» від 05.09.2011
№ 561).

Здоров’я

Стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки від-
сутність хвороб і фізичних вад (Верховна Рада України, Основи законодавства
України про охорону здоров’я від 19.11.1992 № 2801- XII).

Інвалід

Особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав (Верховна Рада України, Закон «П��о реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV).

Інвалідність

Міра втрати здоров’я та обмеження життєдіяльності, що перешкоджає або позбавляє конкретну особу здатності чи можливості здійснювати діяльність у спосіб та в межах, що вважаються для особи нормальними залежно від вікових, статевих, соціальних і культурних факторів (Верховна Рада України, Закон «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 №2961-IV).

Інструкція

Керівні вказівки, правила, які регулюють порядок, спосіб і умови здійснення певної діяльності.

Інформація

1. документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Верховна Рада України, Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV);
2. будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (Верховна Рада України, Закон «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657).

Інформована згода

1. рішення взяти участь у клінічному випробуванні, яке має бути складено в письмовій формі, датоване та підписане, приймається добровільно після належного поінформування про характер випробування, його значення, вплив і ризик, відповідним чином документально оформляється/приймається особою, яка спроможна дати згоду, або її законним представником, у виняткових випадках, якщо відповідна особа неспроможна писати, вона може дати усну згоду в присутності щонайменше одного свідка (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісію з питань етики» від 23.09.2009 № 690);
2. процедура, за допомогою якої суб’єкт добровільно підтверджує свою згоду на участь у певному клінічному випробуванні після ознайомлення з усіма особливостями дослідження, які можуть вплинути на його рішення. І. з. документально оформляється за допомогою підписання і датування форми згоди (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження документів з питань забезпечення якості лікарських засобів» від 16.02.2009 № 95);
3. рішення взяти участь у клінічному випробуванні, яке приймається добровільно після належного поінформування про характер клінічного випробування, його значення, вплив і ризик. Рішення має бути складене в письмовій формі, датоване та підписане (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантатів та експертизи матеріалів клінічних випробувань й унесення змін до Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.02.2006 № 66» від 10.10.2007 № 630);
4. рішення взяти участь у клінічному випробуванні, яке має бути складено в письмовій формі, датоване та підписане, приймається добровільно після належного поінформування про характер клінічного випробування, його значення, вплив та ризик, відповідним чином документально оформляється, приймається особою, яка спроможна дати згоду, або її законним представником; у виняткових випадках, якщо відповідна особа неспроможна писати, вона може дати усну згоду в присутності щонайменше одного свідка, який письмово засвідчує згоду пацієнта (добровольця) взяти участь у клінічному випробуванні (Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Правил проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення і Типового положення про комісії з питань етики» від 14.05.2010 № 56);
5. згода, отримана вільно без загроз і недоцільної мотивації, після надання пацієнту адекватної і зрозумілої інформації в такій формі і такою мовою, які доступні пацієнту, в яку входить діагностична оцінка, мета, метод, вірогідна подовженість і очікувана користь передбаченого лікування, альтернативні методи лікування, включаючи більш щадящі, можливий фізичний біль або дискомфорт, небезпека і побічні ефекти запропонованого лікування (Генеральна асамблея ООН, Принципи захисту осіб з психічними захворюваннями і покращення психіатричної допомоги (1992)).

Календар профілактичних щеплень

Нормативно-правовий акт спеціально уповноваженого цент��ального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я, яким встановлюється перелік обов’язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення (Верховна Рада України, Закон «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ).

Клініки

Лікувально-проф��лактичні заклади (лікарні, пологові будинки та інші), що входять до складу медичних науково-дослідних закладів або підпорядковані медичним науково-дослідним закладам (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» від 28.10.2002 № 385

Клінічний протокол

Уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність (Верховна Рада України, Закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII).

Клінічні рекомендації

Документ, що містить систематизовані положення стосовно медичної та медико соціальної допомоги, розроблені з використанням методології доказової медицини на основі підтвердження їх надійності та доведеності, і має на меті надання допомоги лікарю і пацієнту в прийнятті раціонального рішення в різних клінічних ситуаціях (Міністерство охорони здоров’я України, АМН України, Наказ від 19.02.2009 р. № 102/18 «Про затвердження методичних рекомендацій «Уніфікована методика з розробки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини (частина перша)» від 19.02.2009 № 102/18 (у ред. від 20.07.2010 № 594/71)).

Конфіденційна інформація

Конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього закону (інформація про використання бюджетних коштів (це положення стосується юридичних осіб, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим); інформація, пов’язана з виконанням обов’язків особами, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг; інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них (стосується суб’єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними або виключними правами, або є природними монополіями); інформація про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформація про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян; інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація). Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (Верховна Рада України, Закон «Про доступ до публічно�� інформації» від 13.01.2011 N 2939-VI).

Критерії життєдіяльності людини

Здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» від 05.09.2011 №561).

Легке тілесне ушкодження

Ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або чи незначну стійку втрату працездатності, або не спричинило зазначених наслідків (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995 №6).

Листок непрацездатності

Багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів (Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство праці України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Наказ «Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності» від 03.11.2004 № 532/274/136 ос/1406).

Лікарня

Лікувально-профілактичний заклад, призначений для надання стаціонарної медичної допомоги хворим. Л., що надає стаціонарну медичну допомогу хворим з лікарських спеціальностей одного профілю, називається однопрофільною, а з декількох лікарських спеціальностей — багатопрофільною. Однопрофільні Л. створюються для надання медичної допомоги населенню певної території (міста, району), спеціалізовані — для надання спеціалізованої медичної допомоги населенню регіону (республіки, області, міста в містах Києві, Севастополі). У своєму складі Л. може мати поліклініку чи амбулаторію. Л., на яку покладено функції органу управління охороною здоров’я району, називається центральною районною Л., міста — центральною міською Л. (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» від 28.10.2002 № 385).

Лікарня «Хоспіс»

Лікувально-профілактичний заклад для надання медичної допомоги невиліковним хворим, що функціонує за рахунок місцевого бюджету, додаткового фінансування підприємствами, спонсорами, добродійних пожертвувань організацій, фізичних та юридичних осіб (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» від 28.10.2002 №385).

Лікарська помилка

Дефект надання медичної допомоги, пов’язаний з неправильними діями медичного персоналу, який характеризується добросовісною помилкою за відсутності ознак умисного чи необережного злочину.

Лікарський формуляр

Перелік зареєстрованих в Україні лікарських засобів, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимим рівнем безпеки, використання яких є економічно прийнятним (Верховна Рада України, Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII).

Лікарські засоби

Речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біо- технологічного походження, які застосовуються для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму.
До Л. з. належать:

• діючі речовини (субстанції);
• готові Л. з. (лікарські препарати, ліки, медикаменти);
• гомеопатичні засоби;
• засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами;
• лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів

(Верховна Рада України, Закон «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96).

Лікуючий лікар

Лікар закладу охорони здоров’я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа – підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування (Верховна Рада України, Закон України «Основи законодавства Україн�� про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII).

Локальний протокол медичної допомоги
(клінічний маршрут пацієнта)

Нормативний документ регіонального рівня, що спрямований на забезпечення надання безперервної, ефективної та економічно доцільної медичної допомоги при певних захворюваннях та інших патологічних станах відповідно до уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги, забезпечує координацію та упорядкування за часовим графіком технологій та методів надання медичної допомоги багато- (між-) дисциплінарного змісту, регламентує реєстрацію медичної інформації і ведення клінічного аудиту; затверджується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу (Міністерство охорони здоров’я України, АМН України Наказ «Про затвердження Уніфікованої методики з розробки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини (частина перша)» від 19.02.2009 №102/18 (в ред. від 20.07.2010 № 594/71)).

Малолітня особа

Дитина до досягнення нею чотирнадцяти років (Верховна Рада України, Сімейний кодекс від 10.01.2002 № 2947; Верховна Рада України, Цивільний кодекс від 16.01.2003 № 435-ІУ).

Медико-соціальна експертиза

Визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров’я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров’я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи (Верховна Рада України, Закон «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 № 2961-IV).

Медична діяльність

Регламентована Основами законодавства України про охорону здоров’я, іншими актами законодавства з питань охорони здоров’я, нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров’я України діяльність з надання громадянам лікувально-профілактичної допомоги (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної нетрадиційної медицини» від 10.08.2000 № 195).

Медична допомога

1. діяльність професійно підготовлених медитчних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з  хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами (Верховна Рада України, Закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від від 19.11.1992 № 2801-ХII);
2. вид діяльності, який включає комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення та лікування пацієнтів у стані, що на момент її надання загрожує життю, здоров’ю і працездатності та здійснюється професійно підготовленими працівниками, які мають на це право відповідно до законодавства (Кабінет Міністрів України, Постанова «Про затвердження Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги» від 11.07.2002 № 955).

Медична допомога безоплатна

У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги (Конституційний Суд України, Рішення (справа про безоплатну медичну допомогу) від 29.05.2002 № 10-рп/2002).

Медична інформація

1. достовірна і своєчасна інформація про стан здоров’я пацієнта, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я, надана у доступній формі (Верховна Рада України, Закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII);
2. свідчення про стан здоров’я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих дослідженьі лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі про наявність ризику для життя і здоров’я, за своїм правовим режимомналежить до конфіденційної, тобто інформації з обмеженим доступом. Лікар зобов’язаний, на вимогу пацієнта, членів його сім’ї або законних представників, надати їм таку інформацію повністю і в доступній формі. В особливих випадках, коли повна інформація може завдати шкоди здоров’ю пацієнта, лікар може її обмежити. У цьому разі він інформує членів сім’ї або законного представника пацієнта, враховуючи особисті інтереси хворого (Конституційний Суд України, Рішення (справа К.Г. Устименка) від 30.10.1997 № 5-зп);
3. викладена у доступній формі, вичерпна інформацію про стан свого здоров’я, включаючи медичні факти щодо свого стану, дані про можливий ризик і переваги запропонованих і альтернативних методів лікування, дані щодо можливих наслідків у разі відмови від лікування, інформацію про діагноз, прогноз і план лікувальних заходів (ВООЗ, Декларація про політику в галузі забезпечення прав пацієнта в Європі (1994)).

Медична недбалість

Нездатність лікаря забезпечити стандарти лікування відповідно до стану хворого або недостатня майстерність, недбалість у наданні допомоги пацієнту, які є безпосередньою причиною шкоди для пацієнта (Всесвітня медична асоціація, Положення про медичну недбалість (1992)).

Медична практика

Діяльність, пов’язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров’я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями й реабілітацію хворих та інвалідів, що здійснюється особами, які мають спеціальну освіту (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики» від 02.02.2011 № 49).

Медична таємниця

Уся інформація, отримана в процесі надання медичної допомоги, яка не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених законодавством, про яку медичним працівникам та іншим особам стало відомо у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків чи громадською діяльністю.

Медичне втручання

Застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов’язаних із впливом на організм людини, що допускається лише за умови, що воно не може завдати шкоди здоров’ю пацієнта (Верховна Рада України, Закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII).

Медичне обслуговування

Діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб — підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою (Верховна Рада України, Закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII).

Медичне право

Комплексна галузь права. Сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у процесі надання медичної допомоги, з метою забезпечення прав людини у сфері охорони здоров’я.

Медіація (посередництво)

Чітко структурований процес професійного втручання, зорієнтований на виконання завдання для вирішення конфлікту з позиції непротистояння. Його призначення — залишити максимально можливий контроль за ухваленням рішень учасникам конфлікту і водночас надати повноваження керувати процесом розв’язання спірних питань третій стороні — посередникові.

Мережа закладів охорони здоров’я

Сукупність закладів охорони здоров’я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території (Верховна Рада України, Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII).

Моральна шкода

Втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (Пленум Верховного Суду України, Постанова «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4).

Надання медичної допомоги вдома

Система надання медичної допомоги (надання медичних послуг) особам, які не можуть за станом здоров’я з’явиться на амбулаторний прийом, а також хворим, які потребують стаціонарного лікування, але не госпіталізованих з низки причин. Організація Н. м. д. може здійснюватись централізовано, коли створюється спеціалізований підрозділ.

Народна медицина

1. методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації (Верховна Рада України, Закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІ);
2. сума всіх знань і практичних методів, що застосовуються для діагностики, профілактики і ліквідації порушень фізичної і психічної рівноваги і спираються винятково на практичний досвід і спостереження, які передаються з покоління в покоління як в усній, так і в письмовій формах (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної нетрадиційної медицини» від 10.08.2000 № 195).

Незаконна лікувальна діяльність

Заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти (Верховна Рада України, Кримінальний кодекс від 05.04.2001 № 2341-III).

Нетрадиційна медицина

Знання та практичні методи народної медицини, які мають певного автора (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про надання спеціального дозволу на медичну діяльність у галузі народної нетрадиційної медицини» від 10.08.2000 № 195).

Неповнолітня особа

Дитина віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, наділена неповною цивільною дієздатністю (Верховна Рада України, Сімейний кодекс від 10.01.2002 № 2947; Верховна Рада України, Цивільний кодекс від 16.01.2003 № 435-IV).

Непрацездатність (утрата працездатності)

Стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності» від 09.04.2008 №189).

Обмежена цивільна дієздатність

За рішенням суду фізична особа може бути обмежена у цивільній дієздатності, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними, а також якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і цим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. П��авочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.
Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі (Верховна Рада України, Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV).

Оптимальні умови праці

Такі умови, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» від 27.12.2001 № 528).

Оцінка якості медичної допомоги

Визначення відповідності наданої медичної допомоги встановленим на даний час стандартам, очікуванням і потребам окремих пацієнтів і груп населення (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Єдиного термінологічного словника (Глосарій) з питань управління якості медичної допомоги» від 20.07.2011 № 427).

Пацієнт

Фізична особа, яка звернулася за медичною допомогою та/або якій надається така допомога (Верховна Рада України, Закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII).

Первинна документація

Вихідні документи, дані і записи (наприклад, історії хвороби, амбулаторні карти, лабораторні записи, службові записки, щоденники учасників досліджень або опитувальники, протоколи трансплантації, роздруківки показань приладів, верифіковані та засвідчені копії або розшифровки фонограм, фотографічні негативи, мікроплівки або магнітні носії, рентгенівські знімки, адміністративні документи, записи тощо). (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантантів та експертизи матеріалів клінічних випробувань й унесення змін до Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.02.2006 № 66» від 10.10.2007 № 630)

Побічна дія

Будь-яка небажана реакція, яка обумовлена фармакологічними властивостями лікарського засобу та спостерігається виключно при застосуванні в дозах, рекомендованих для медичного застосування лікарського засобу (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Порядку заборони (зупинення) вилучення з обігу лікарських засобів та поновлення їх обігу на території України» від 12.12.2001 № 497).

Пологовий будинок

Самостійний лікувально-профілактичний заклад, який забезпечує надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної стаціонарної допомоги (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні» від 29.12.2003 № 620).

Право на інформацію про стан свого здоров’я

Повнолітня фізична особа має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров’я. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на інформацію про стан здоров’я дитини або підопічного (Верховна Рада України, Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV).

Примусове лікування

Кримінально-правовий захід державного примусу, який застосовується судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб (Верховна Рада України, Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 №2341-ІІІ).

Примусове лікування наркоманії

Лікування на підставі судового рішення хворого на наркоманію, який ухиляється від добровільного лікування або продовжує вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і порушує права інших осіб (Верховна Рада Україна, Закон «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» вiд 15.02.1995 № 62/95-ВР).

Примусові заходи медичного характеру

Надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов’язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб:

1. які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;
2. які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;
3. які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:

1. надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2. госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;
3. госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;
4. госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом

(Верховна Рада України, Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 №2341-ІІІ).

Принцип презумпції психічного здоров’я

Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлена на підставах і в порядку, передбаченому чинним законодавством (Верховна Рада України, Закон «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 №1489-ІІІ).

Професійний ризик

Величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров’я з урахуванням тяжкості наслідків у результаті несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу. Оцінка професійного ризику проводиться з урахуванням величини експозиції останніх, показників стану здоров’я і втрати працездатності працівників (Міністерство охорони здоров’я, Наказ «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» від 27.12.2001 № 528).

Професійні захворювання

Захворювання, які виникли внаслідок професійної діяльності працюючого та зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою (Міністерство охорони здоров’я України, Академія медичних наук України, Міністерство праці та соціальної політики України, Наказ «Про затвердження Інструкції про застосування переліку професійних захворювань» від 29.12.2000 №68/5259).

Профілактичні щеплення

Введення в організм людини медичних імунобіологічних препаратів для створення специфічної несприйнятливості до інфекційних хвороб (Верховна Рада України, Закон «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III).

Психіатрична допомога

Комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров’я осіб на підставах і в порядку, передбачених законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд і медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади (Верховна Рада України, Закон «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489- III).

Репродуктивне право

Закріплена у законодавстві та гарантована державою можливість людини усвідомлено приймати рішення щодо дітонародження, застосування допоміжних репродуктивних технологій як методу терапії неплідності.

Ризик, пов’язаний із застосуванням лікарського засобу

Будь-який ризик, пов’язаний з якістю, безпекою або ефективністю лікарського засобу стосовно здоров’я окремого пацієнта чи здоров’я населення у цілому; будь-який ризик небажаного впливу на довкілля (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення» від 19.09.2005 №1069/11349).

Рівний доступ до наявних видів медичного обслуговування для
задоволення рівних потреб

Рівні права і можливості стосовно наявних видів обслуговування для всіх і кожного, справедливий розподіл по всій державі, виходячи з потреб охорони здоров’я і зручного доступу в кожній географічній зоні, а також усунення всіх перешкод для такого доступу.

Розлад здоров’я

Безпосередньо пов’язаний з ушкодженням послідовно розвинутий хворобливий процес (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995 № 6).

Розлад здоров’я короткочасний

Розлад здоро��’я тривалістю понад шість днів, але не більш ніж три тижні (21 день) (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995 №6).

Розлад здоров’я тривалий

Розлад здоров’я строком понад 3 тижні (більш ніж 21 день) (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995 №6).

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД)

Стадія розвитку хвороби, зумовленої ВІЛ (ВІЛ-інфекція), що характеризується клінічними проявами, спричиненими глибоким ураженням імунної системи людини під впливом ВІЛ (Верховна Рада України, Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» від 12.12.1991 № 1972-ХІІ (в ред. від 23.12.2010 № 2861-VI)).

Система прав людини у сфері охорони здоров’я

Закріплена і гарантована Конституцією і законами України, визначена міжнародними актами взаємопов’язана і взаємозалежна сукупність можливостей на використання усіх заходів, які спрямовані на збереження та розв��ток або відновлення стану повного фізичного, психічного і соціального благополуччя та відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди.

Соціально-медичні послуги

Консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров’я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія (Верховна Рада України, Закону «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 № 966-IV).

Стан здоров’я

Сукупність антропометричних, клінічних, фізіологічних, біохімічних показників, за якими визначається наявність або відсутність у людини хвороб чи фізичних вад, яким закон надає правового значення.

Стандарт медичної допомоги (медичний стандарт)

Сукупність норм, правил і нормативів, а також показники (індикатори) якості надання медичної допомоги відповідного виду, які розробляються з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і практики (Верховна Рада України, Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII).

Судова експертиза

Дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (Верховна Рада України, Закон «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-ХІІ).

Судові експерти державних спеціалізованих установ

Фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності (Верховна Рада України, Закон «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-ХІІ).

Табель матеріально-технічного оснащення

Документ, що визначає мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров’я, його підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб — підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики за певною спеціальністю (спеціальностями) (Верховна Рада України, Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII).

Термін придатності лікарського засобу

Час, протягом якого лікарський засіб не втрачає своєї якості за умови зберігання відповідно до вимог нормативно-технічної документації (Верховна Рада України, Закон «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР).

Тимчасова непрацездатність

Непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин – до закінчення причин відсторонення від роботи (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності» від 09.04.2008 №189).

Тілесне ушкодження

Порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів – фізичних, хімічних, біологічних, психічних (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби в Україні» від 17.01.1995 №6)

Тілесне ушкодження середньої тяжкості

Ушкодження, яке не є небезпечним для життя і здоров’я і не потягло за собою наслідків тяжкого тілесного ушкодження, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш ніж на одну третину (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995 №6)

Трудове каліцтво (нещасний випадок на виробництві)

Ушкодження здоров’я працівника внаслідок нещасного випадку, що стався під час виконання трудових обов’язків, що підтверджується Актом про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, форма якого встановлена додатком 3 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україн�� від 25 серпня 2004 року N 1112 (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Інструкції про встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом» від 15.11.2005 №606).

Тяжке тілесне ушкодження

Тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, душевну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995 №6).

Усвідомлена згода особи

Згода, вільно висловлена особою, здатною зрозуміти інформацію, що надається доступним способом, про характер її психічного розладу та прогноз його можливого розвитку, мету, порядок та тривалість надання психіатричної допомоги, методи діагностики, лікування та лікарські засоби, що можуть застосовуватися в процесі надання психіатричної допомоги, їх побічні ефекти та альтернативні методи лікування (Верховна Рада України, Закон «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 №1489-ІІІ).

Фальсифікований лікарський засіб

Лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, а так само лікарський засіб, умисно підроблений у інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній аб�� декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України (Верховна Рада України, Закон «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР).

Цивільна дієздатність фізичної особи

Здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (Верховна Рада України, Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV).

Цивільна дієздатність юридичної особи

Здатність набувати цивільних прав та обов’язків і здійснювати їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (Верховна Рада України, Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV).

Цивільна правоздатність фізичної особи

Здатність фізичної особи мати цивільні права та обов’язки (Верховна Рада України, Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV).

Цивільна правоздатність юридичної особи

Здатність мати такі ж цивільні права і обов’язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю правовою природою можуть належати лише людині (Верховна Рада України, Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV).

Члени сім’ї

Особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання (Верховна Рада України, Закон «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001 № 2789-ІІІ).

Якість лікарського засобу

Сукупність властивостей, які надають лікарському засобу здатність задовольняти споживачів відповідно до свого призначення і відповідають вимогам, встановленим законодавством (Верховна Рада України, Закон «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР).

Якість медичного обслуговування

Обслуговування, при якому ресурси організуються таким чином, щоб з максимальною ефективністю і безпечністю задовольняти медико-санітарні потреби тих, хто найбільш усього потребує допомоги, проводити профілактику і лікування без непотрібних витрат і відповідно до вимог найвищого рівня (Міністерство охорони здоров’я України, Наказ «Про затвердження Єдиного термінологічного словника (Глосарій) з питань управління якості медичної допомоги» від 20.07.2011 N 427).